Україна на шляху до ЄС: як заборона пестицидів вплине на вирощування ріпаку та чи є альтернативні рішення?

Україна зараз знаходится на шляху до Європейского союзу та проходить процес гармонізації законодавства з ЄС, тому передбачається що заборона застосування засобів захисту рослин торкнеться і українських аграріїв. Особливо це важливо для виробників ріпаку, оскільки ця культура є складною в захисті від шкідників і водночас гарним медоносом.

Мова йде про заборону засобів захисту рослин – імідаклоприду, клотіанідину та тіаметоксаму – що відносяться до класу пестицидів, відомих як неонікотиноїди. Вже давно, практично з моменту їх появи, ця група пестицидів зазнала критики експертів за те, що вони сприяють загибелі бджіл, порушуючи їх здатність до орієнтування, погіршують пам'ять і знижують здатність до розмноження. Тому природоохоронні організації та бджільницькі асоціації Європи почали подавати заяви до судів із вимогою заборонити ці пестициди.

Їм протистояли компанії-виробники неонекотиноїдів, доводячи, що жодної небезпеки ці речовини для навколишнього середовища не становлять. Це підтримували фермери, які були задоволені ефективністю та простотою застосування неонікотиноїдів.

Проте суд прийняв бік перших та у 2013 році заборонив їх використання. Але залишив одну лазівку. Ці речовини дозволено було використовувати на підставі «надзвичайних ситуацій», коли «небезпека чи загроза для виробництва рослин чи екосистем не може бути усунена іншими розумними засобами». Як слід було очікувати, цією можливістю почали активно користуватися. Згідно з нещодавнім звітом PAN Europe, країни ЄС надали понад 236 дозволів на застосування заборонених пестицидів за останні чотири роки. А неонікотиноїди становлять майже половину з них (47,5%).

19 січня 2023 року Європейський суд (ECJ) підтвердив, що державам-членам більше не дозволять надавати винятки для використання «прямо заборонених» засобів захисту рослин відповідно до законодавства ЄС. Крім того, у постанові наголошується на «зобов'язанні всіх держав-членів вживати необхідних заходів для сприяння боротьбі зі шкідниками нехімічним методам, де це можливо».

Таким чином, в Європі остаточно заборонили імідаклоприд, клотіанідин та тіаметоксам, що може спричинити скорочення площ ріпаку через неможливість захисту культури.

Відповідно постає питання альтернативного захисту ріпаку від шкідників без застосування неонекотиноїдів та фосфорорганічних пестицидів.

Концепт Капелло Протект (Capello Protect) від Lidea пройшов випробування в країнах західної Європи і його доля на комерційних полях ріпаку збільшується кожного року.

Коротко про продукт. 

Гібрид озимого ріпаку ЕС Капелло – є гібридом №1 у Франції в портфоліо компанії Lidea, відрізняється стабільно високим врожаєм, має швидкий стартовий ріст та гарну толерантність до фомозу. На основі внутрішніх досліджень відмічена гарна толерантність гібриду до ураження осінніми шкідниками, такими як хрестоцвітні блішки та інші. Для кращого контролю весняних шкідників, а саме квіткоїда,  виробникам ріпаку пропонується версія Капелло Протект як сіміш різних компоненів: гібриду ЕС Капелло, надранього гібриду ЕС Алісія, що зацвітає на 7-10 днів раніше основного гібриду, а також конюшини, що сприяє накопиченню азоту в грунті та приваблює бджіл.

Як це працює? 

Комахи квіткоїда скупчуються на перших рослинах з квітковими бруньками, харчуються і не шкодять основній рослині. На момент цвітіння ЕС Капелло, квіткоїд знаходиться в фазі статевої зрілості і вже не шкодить основній культурі. Згідно дослідженням Lidea, такий захист працює до певних меж заселення шкідниками. У випадках сильного ураження, якщо, кількість квіткоїда перевищує 30 штук на одну рослину ЕС Алісія, шкідники можуть переміщуватися та шкодити основній культурі.

В подальшому планується комбінація інших гібридів ріпаку в пакеті PROTECT та SYMBIO.