Склеротиніоз соняшнику. Як боротися?

Склеротиніоз або Біла гниль (Sclerotica sclerotiorum) - хвороба соняшнику, яка зустрічається майже у всіх зонах, де вирощують соняшник.

На її появу впливає збудник, який зимує у вигляді склероціїв у ґрунті, де може зберігати свою життєздатність протягом 1-3 роки (максимально 6-8).

Поширенню хвороби сприяють:

• підвищена вологість;
• скорочення періоду ротації соняшника в сівозміні (менше 8 років);
• порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту;
• посів неочищеним від склероціїв та непротруєним насінням.

За сприятливих для збудника умов біла гниль вражає рослини протягом усього вегетаційного періоду, але частіше проявляється на рослинах в фази цвітіння-достигання.

Виділяють прикореневу, стеблову і кошикову форми хвороби. 

• За кореневої форми уражається коренева система, корені стають м’якими та мокрими, у вологому ґрунті вони покриваються білим повстяним нальотом - грибницею збудника хвороби. За глибокого заробляння насіння рослини гинуть, не виходячи на поверхню.
• Стеблова форма спостерігається як на сходах, так і на дорослих рослинах. На молодих рослинах сім'ядолі, листки і стебла біля прикореневої частини буріють, загнивають і покриваються білим нальотом. Верхня частина стебла поникає, листки в’януть і рослина гине. На більш дорослих рослинах з’являються буро-коричневі плями, тканина у місцях ураження руйнується, провідні пучки оголюються, серцевина стебла всихає та у порожнині утворюються численні склероції. Стебла в місцях ураження надламуються, засихають і відмирають.
• Кошикова форма найбільш шкідлива. Вона проявляється, починаючи з фази цвітіння і до кінця дозрівання. Симптоми інфекції проявляються у вигляді мокрої гниючої плями бурого кольору на тильній стороні кошика. Пляма охоплює більшу частину кошика і поширюється по стеблу вниз. В результаті кошики частково або повністю згнивають. Пошкоджена тканина мокне і легко піддається продавлюванню. Ураження переходить на лицьову сторону кошика і утворює на ній білий повстяний наліт, що пронизує насіння. Міцелій руйнує зародок. Часто між насінням і в насінні утворюються чорні склероції.

Шкідливість хвороби проявляється у:

• зрідженості посівів через загибель уражених рослин;
• зниженні врожаю від 5% до 90%;
• погіршенні посівних якостей та товарних властивостей насіння:

1. різко знижується схожість насіння;
2. вміст олії знижується на 10 %;
3. кислотне число олії зростає в 10-100 разів, що робить її непридатною для вживання в їжу.

Як відомо, хворобу легше попередити, ніж лікувати. Тому аби захистити свої посіви від склеротиніозу рекомендуємо:

• вирощувати гібриди з максимальною толерантністю до збудника хвороби;
• дотримуватися оптимального чергування культур у сівозміні та просторової ізоляції нових посівів соняшнику від минулорічних, не менше 1000 м;
• важливо знищувати падалицю, видаляти післязбиральні решти, ретельно очищувати насіння від склероціїв та протруювати насіння;
• підсушувати кошики десикантами у фазі біологічної стиглості;
• профілактично, на початку та в кінці цвітіння, рекомендується проведення обприскування фунгіцидами, що контролюють збудника хвороби.

Проте часто захист від білої гнилі ускладнюється тим, що джерелом інфекції хвороби є ґрунт, тому для ефективного контролю збудника, в першу чергу, радимо висівати стійкі та невразливі до збудника гібриди соняшнику. Наприклад, класичні гібриди соняшнику ЕС Белла та ЕС Ізіда, що мають найкращу толерантність до склеротиніозу стебла та кошику, або гібрид Clearfield® Plus сегменту - ЕС Графік СЛ, що вирізняється гарною генетичною толерантністю до слеротиніозу кошику.

І пам’ятайте - у випадку ураження білою гниллю, не можна вирощувати соняшник на цьому ж полі раніше, як через 8 років.