Весняний догляд за озимим ріпаком

Сьогодні, в останній тиждень березня технічні експерти компанії Lidea проводять чергову  ревізію стану посіву озимого ріпаку наших гібридів.

Більшість посівів озимого ріпаку в цьому році знаходяться в доброму стані. Сприятливі умови для перезимівлі дають можливість при правильній технології отримати максимальні врожаї. 

На що ж слід насамперед звернути увагу під час весняного догляду за ріпаком, щоб отримати максимальну рентабельність?

Декілька порад від нас:

Перше підживлення азотними добривами посівів озимого ріпаку здійснюється за можливості в ранні терміни. Оптимальним варіантом ранньовесняного підживлення озимого ріпаку найчастіше є внесення 60 кг/га д. р. азоту у формі сульфату амонію і 60 кг/га д. в. азоту у формі карбаміду або КАС. За внесення сульфату амонію рослини отримують ще один додатковий мезоелемент — сірку, до наявності якої в ґрунті ріпак дуже чутливий. З тим бажано здійснювати підживлення у два заходи. У цей період закладаються довжина центральної і бокових гілок і кількість майбутніх квіток.

Друге підживлення слід провести через 2–2,5 тижня після першого, внісши 50–60 кг/га д. р. азоту. Це буде  фаза повної розетки. У цю фазу можна найточніше визначити рівень майбутнього врожаю. Чим більшою є розетка, тим сильніше і краще вкоренилися рослини ріпаку, що сприяє посухостійкості рослин, особливо в травні.

Єдиний показник якості, який знижується зі зростанням норм азоту, — це вміст олії в насінні ріпаку.

Дозу азоту обов’язково знижують, якщо погодні умови у квітні гальмують розвиток рослин. У цих умовах завищена норма азоту, що не засвоїлася в повному обсязі, може спровокувати не зростання, а зниження врожайності.

Дефіцит азоту у фазу цвітіння рослин, якщо і спостерігається, то це не має великого значення для формування майбутнього врожаю. Набагато небезпечнішим може бути надлишок цього елемента, бо він провокує рослину на формування додаткових квітконосних пагонів, що відбувається внаслідок уже сформованих стручків. Тому строки внесення азоту слід планувати так, щоб на початок цвітіння озимого ріпаку позначилося зниження забезпеченості цим елементом.

Не слід забувати й про супутні листкові підживлення озимого ріпаку рідкими борними й марганцевими добривами, які рекомендується проводити у два заходи. Перший — у фазу бутонізації — початок цвітіння в нормі 150 г/га бору і 75 г/га марганцю спільно з інсектицидом проти квіткоїда, другий — у кінці цвітіння в нормі 150 г/га бору спільно з фунгіцидом.

Важливим кроком для підвищення продуктивності посівів є застосування інсектицидної обробки проти стеблового прихованохоботника при середньодобовій температурі повітря в діапазоні від 4 до 8°С.

Навесні часто задаються питаннями необхідності та строків внесення рістрегуляторів в посівах озимого ріпаку.

Для чого потрібна весняна регуляція росту ріпаку (застосування фунгіцидів з рістрегулюючими властивостями)?

• запобігання виляганню через укорочення та зміцнення основного стебла
• стимулювання гілкування
• синхронізація цвітіння та підвищення кількості стручків на рослині
• контроль фомозу

При цьому, більш слабкіші посіви мають більшу потребу в ріст регуляції. Тому, на слаборозвинутих посівах озимого ріпаку (які до зими утворили не більше 10 листків) першу обробку фунгіцидами з рістрегулюючими властивостями проводять за висоти ріпаку 10-15 см, тобто як тільки почне рости пагін та середньодобова температура буде не нижчою за +10°С. Слід пам’ятати, що рістрегулююча дія триматиметься 2-3 тижні, після цього ріпак знову почне витягуватися до нормальної висоти. Тому, за умов достатнього вологозабезпечення необхідне друге вкорочення стебла азолами в стадії бутонізації.

Сподіваємось наші поради допоможуть вам у досягненні бажаних результатів, а ми й надалі продовжимо слідкувати за посівами на полях України та ділитись з вами актуальною інформацією.